Визначення музейних залів
Ви можете почати з уявлення різних куточків будинку або маленьких столів як музейних залів. Журнальний столик у вітальні можна назвати «залом дикої природи», а килимок у коридорі — «підводною галереєю». Такий простий розподіл простору дозволяє дітям поглянути на приміщення по-новому та закладає основи для творчої гри.
Для визначення меж залів не потрібні складні прикраси; навіть маленька подушка або кольорова ковдра, постелена на підлогу, може створити чудовий виставковий простір. Обговорення з дітьми того, які типи іграшок виставлятимуться в кожній зоні, сприяє залученню до гри та посилює інтерес.
Вибір експонатів
Замість купівлі нових іграшок, музейними об'єктами можуть стати наявні вдома м'які іграшки, маленькі пластикові фігурки або навіть безпечні предмети, взяті з кухні. Наприклад, пластиковий слон або тканинна качка можуть зайняти своє місце у вітрині як найцінніший експонат музею.
На цьому етапі важливо не збирати речі до купи, а залишати їх на своїх місцях і наділяти різними значеннями. Іграшковий ведмедик, покладений на диван, може стати центром виставки «сплячого гіганта», що дозволяє розширити ігрову зону без клопоту щодо прибирання навколо.
Ролі куратора та гіда
Щоб зробити гру цікавішою, ви можете розподілити невеликі ролі між членами родини. Поки діти стають головними кураторами музею чи касирами, дорослі можуть взяти на себе ролі допитливих відвідувачів. Уява стимулюється такими питаннями, як «Як цей динозавр сюди потрапив?» або «Яка улюблена їжа цього ведмедя?»
Дитина в ролі гіда розвиває мовні навички та вміння висловлюватися, розповідаючи історію музею, який вона створила сама. Веселі запитання відвідувачів збагачують хід гри та створюють приємний момент спільної творчості.
Конкретний приклад та невеликий наступний крок
Наприклад, ви можете оголосити диван у кутку вітальні «Музеєм далеких країв» і розставити на ньому кілька різних іграшкових тварин. Додавши паперові таблички з написами на кшталт «Будь ласка, тихіше» або «Купуйте квитки», ви зробите гру реалістичнішою. Оскільки це оформлення не вимагає додаткових матеріалів, воно налаштовується за кілька хвилин.
Як невеликий наступний крок для адаптації, у наступний ігровий день ви можете додати правило приймати до музею лише іграшки певного кольору. День, коли виставляються лише жовті іграшки, і підвищує концентрацію уваги, і дарує новий погляд на вже наявні іграшки.